Рибка дядечка Завена

НАГОРОДИ

ВИДАВНИЦТВА 

  • «Темпора», 2019

ПРО КНИГУ

Книга «Рибка дядечка Завена» про нетуристичну Вірменію протягом 100 років, від Геноциду початку 20 ст. до наших днів. Ця книга — добрих і світлих, темних і болісних, смішних і сумних, — які авторка почула та прожила у своїх неодноразових мандрах цією країною. Крізь багаті на страви застілля, безмежну гостинність і красу природи проступають трагічні події минулого й сьогодення — історії, які мають щасливе завершення, й такі, що його не мають.

У цих репортажах ви зустрінете дуже різних героїв: когось полюбите, хтось вас здивує, над пригодами іншого сміятиметесь або плакатимете. Жодна історія, жоден репортаж не залишить байдужим, бо це не лише майстерна репортерська робота, це ще й тексти, просякнуті особливою любов’ю до Вірменії.

Рецензії

Петро Троць

журналіст, репортер

 

Про любов до Вірменії говоритимуть вам і герої книги «Рибка дядечка Завена». Усі — по-різному. Хтось — як пожежник Галуст, який мріє знайти собі дружину, але категорично проти виїжджати із країни. Або як Сурен, що знайшов своє кохання аж у Швеції, але для якого переїзд до Скандинавії перетворився на справжнє моральне випробування.

Герої Ольги Карі — одна велика родина — ніби відображення усієї країни, Вірменія у мініатюрі. Більш ніж столітня бабуся Аршалусь була свідком найтрагічнішої сторінки в історії свого народу — різанини 1915-го. Або Вадо: на його долю теж прийшлося непросте випробування – війна в Нагірному Карабасі. І яка зробила впливовим членом суспільства: настільки, що без особливих труднощів може врятувати від в’язниці племінника Ашота, що від тієї ж війни втік до Нью-Йорка. І який із братом Андо є представником одного з поколінь вірменських мігрантів.

Назад